Чорнобильська трагедія

26 квітня 1986 року… Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ. У пам’яті українського народу — це день чорнобильського лиха, болю, суму, пересторог, забути його чи викреслити із пам’яті нації – неможливо.

32 роки відділяє нас від тієї страшної біди, яка й до цієї пори озивається пекучим болем і стражданнями у багатьох родинах. Чорнобиль продемонстрував всемогутність і водночас безсилля людини, ще раз доводячи, що можливості людського розуму безмежні, але за умови повної відповідальності за дії і вчинки.        

                 

Вшанували цю трагедію і здобувачі освіти, що проживають в гуртожитку закладу освіти разом із вихователями прийняли участь в урочистому покладанні квітів до пам’ятника ліквідаторам та постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. 

Наш земний уклін, наша довічна вдячність тим, хто ризикуючи своїм життям і здоров’ям, брав участь у ліквідації наслідків аварії, це священна пам’ять про всенародний подвиг, який ніколи не зітреться з історії людства.